Через «Идите и не мешайте работать!» утворився небезпечний яр

Нещодавно Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко проінспектував Березовий гай, де йому продемонстрували і величезні рви, які щоразу після дощу все більше руйнують територію парку. Але небезпечне урвище, яке всього за кілька метрів від десятиповерхового житлового будинку та дитсадка, очільнику міста не показали. Тому ми компенсуємо цю прогалину…

Місцеві мешканці пам’ятають, як кілька років тому тут утворився величезний рів, який «підкрадався» досить активно до найближчого житлового будинку і дитсадка.  Тоді довелося зупинити сповзання ґрунту в урвище і, здавалося б, назавжди. Кілька автомобілів три місяці підряд періодично возили у це місце цементно-цегляні відходи з виробництва та ґрунт.  А за кілька років ці «аварійні» місця вже почали заростати деревами та кущами.  

Але два роки тому працівники фірми прокладали у «Березовому гаю» асфальтовані доріжки. І треба ж так статися, що саме на цьому місці, де вдалося раніше зупинити сповзання землі та глини, «будівельники» знесли той пагорб, вивезли всіляке каміння з ґрунтом, які колись загальмували негативний процес, і проклали асфальтований жолоб для водостоку дощової води.  

Коли робітники фірми все це робили, місцеві жителі і, зокрема, з будинку 154 по вул.Пухова, підходили до них і попереджали, що вивезення звідси ґрунту може мати критичні наслідки. А якщо вже вибрали це місце, тоді (так радили жителі будинку) треба обов’язково робити й укріплювати бетоном злив наприкінці цього жолобу, інакше буде, як 15-18 років тому — після чергового дощу все буде знову сунутися у рів.  

Старший будівельної бригади відповідав, що укріплення жолобу з асфальту наприкінці, де саме стикається він з глиною, проектом не передбачено. І показував відповідний документ. А ще відповідав: «Идите и не мешайте работать!». 

Тож місцеві мешканці будинку № 154 по вул.Пухова переконані: якби два роки тому укріпили б, як слід, це місце зливу для дощу (де закінчувався асфальт і починалася глина), тоді наслідків таких, як маємо зараз, не було б.

То хто ж відповідатиме за таку шкідливу діяльність? Поки що цей зсув грунту у цьому місці можна зупинити, а якщо нічого не робити сьогодні, то завтра прийдеться вкладати дуже багато матеріально-фінансових ресурсів. Інакше може виникнути аналогічна ситуація, як з будинком по вул. Попудренка,16,  коли відповідні структури на заклики мешканців будинку не вживали жодних заходів, що призвело до трагедії. 

Вікторія Дороніна: 

— При прокладанні доріжок з твердим покриттям, не було зроблено жодних дій, аби вода не підмивала асфальт та глину. Внаслідок цього за 1,5 роки все обвалилося і тепер маємо урвище, яке все далі простягається до житлового будинку та дитсадка… Навіть дерева вже скочуються в яр. 

Олександр Чалиш:

— Ми називаємо це місце дорогою життя. Але нині ця дорога саме тут веде в ямку. Якщо так і далі буде, то незабаром наш будинок, якому 25 років, рухне…

Ольга Гаратій:

— Гарні дороги і стежки поробили у цьому парку, але ж треба довершити ці роботи, які були колись розпочаті.

Ірина Куркіна:

— У нашому Березовому гаю з`явився рукотворний яр. Чому саме рукотворний? Будівельники, які робили доріжки в гаю, порушили ґрунтовий покрив. А вся вода, яка стікає з усього мікрорайону, накопичується тут і проходить через цей яр.  Він розширюється все далі. Яких наслідків слід очікувати? Йде руйнування грунту, яр наближається до десятиповерхівки, що може призвести до підмиву фундаменту… 

Віта Годун:

—  Треба терміново рятувати Березовий гай. В ті урвища падають берези, яких вже і так небагато тут залишилося.

Сергій Вітер, видання Спецкор РЕГІОН